Прислівник як частина мови. Творення ступенів порівняння прислівників

 Прислівник — це самостійна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? навіщо?ґ

Тихо, уважно, здалеку, учора, спросоння, навмисне.

Форми вищого й найвищого ступенів порівняння прислівників утворюють так само,  як і відповідні форми якісних прикметників, від яких вони походять: глибоко (від глибоки— глибше, більш гибоко, найглибше, найбільш глибоко.

Не творять ступенів порівняння прислівники з префіксами пре-, за-, суфіксами -ень-, -есеньк-: препогано, забагато, тепленько, тихесенько.

Значення вищого ступеня можна посилити словами значно, набагато, куди, трохи: значно лівіше, набагато краще, куди глибше, трохи пізніше.

Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайкраще, щонайглибше.