Прикметники, що перейшли в іменники.

 

Прислівник як частина мови. Творення ступенів порівняння прислівників

 Прислівник — це самостійна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? навіщо?ґ

Тихо, уважно, здалеку, учора, спросоння, навмисне.

Форми вищого й найвищого ступенів порівняння прислівників утворюють так само,  як і відповідні форми якісних прикметників, від яких вони походять: глибоко (від глибоки— глибше, більш гибоко, найглибше, найбільш глибоко.

Не творять ступенів порівняння прислівники з префіксами пре-, за-, суфіксами -ень-, -есеньк-: препогано, забагато, тепленько, тихесенько.

Значення вищого ступеня можна посилити словами значно, набагато, куди, трохи: значно лівіше, набагато краще, куди глибше, трохи пізніше.

Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайкраще, щонайглибше.

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР

 Морфологічний розбір прикметника

1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

2. Постійні морфологічні ознаки: розряд (якісний, відносний, присвійний);

3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): вищий; найвищий.

4. Тип відмінювання — група: тверда; м’яка.

5. Непостійні морфологічні ознаки: рід (в однині); число; відмінок.

6. Синтаксична роль у реченні.

Приклад:

Змалку він мріяв стати капітаном далекого плавання. (О. Гончар)

Далекого (плавання) — прикметник, початкова форма далеке (плавання), відповідає на питання яке?, якісний, звичайний ступінь, тверда група відмінювання, середній рід, однина, родовий відмінок, у реченні виконує роль означення.

Морфологічний розбір іменника

1. Частина мови.
2. Початкова форма іменника (називний відмінок однини).
3. Власна чи загальна назва.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Змінний чи незмінний.
6. Назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.
7. Конкретне поняття чи абстрактне.
8. збірний? (можливо)
9. Число (однина, множина).
10. Рід (у множині рід не визначається!) – чоловічий, жіночий, середній.
11. Відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
12. Відміна (І, ІІ, ІІІ, ІV).
13. Група – тверда, м’яка, мішана.
14. Синтаксична роль.

Зразок

У кімнаті не вистачало стільця.
Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток

Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий

 

Порівняйте названі предмети і запишіть за зразком:

Творення форм ступенів порівняння якісних прикметників

 

Найвищий ступінь порівняння також можна утворити за допомогою додавання до простої форми вищого ступеня порівняння прикметника слів від усіх, за всіх, над усе: кращий за всіх, миліший на
д усе.

Частки як, що можуть підсилювати форми найвищого ступеня порівняння: щонайкращий, якнайгучніший.

При творенні форм вищого ступеня порівняння із суфіксом -ш- основа прикметника може зазнавати таких змін:

• суфікси -к-, -ок-, -ен- випадають: тонкий — тонший, широкий — ширший;
  
  
• с + ш = щ (шч): високий — вищий, товстий — товщий;
  
  
• г, ж, з + ш = жч: близький — ближчий, важкий — важчий (АЛЕ  довгий — довший, легкий — легший).

Зверни увагу!

Деякі прикметники утворюють форми вищого ступеня порівняння від іншої основи: великий — більший, малий — менший, поганий — гірший.

Не  утворюють ступені порівняння такі якісні прикметники:

• із префіксами архі-, за-, над-, пре-, пра-, ультра-: архіважливий, занизький, пресвітлий, ультракороткий;
  
  
• суфіксами -ав-, -яв-, -езн-, -енн-, -уват- (-юват-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:  чорнявий, старезний, височенний, грубуватий, малюсінький;
  
  
• утворених шляхом складання основ: темноокий, тонконогий, жовтогарячий;
  
  
• з абсолютною ознакою: босий, кривий, порожній, сліпий, хворий, живий, лисий, німий, глухий.

Не можна утворювати ступені порівняння прикметників, що перейшли з відносних або присвійних у якісні: срібний голосок, кам'яне серце, вишневий плащ.

Зверни увагу!

Різний ступінь ознаки прикметника  можна виразити  за допомогою:

• прислівників дуже, вельми, занадто, мало, украй, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка тощо: дуже високий, вельми гарний, ледь теплий;
  
  
• суфіксів -ав-, -яв-, -езн-, -енн-, -уват- (-юват-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:  зеленавий, грубезний, страшенний;
  
  
• префіксів архі-, за-, над-, пре-, пра-, ультра: надважкий, замалий.
  
  Але такі сполуки слів не є ступенями порівняння  прикметника.

Не можна утворювати форми ступенів порівняння:

• за допомогою слова самий: не самий глибокий, а найглибший;
  
  
• шляхом додавання слів (най)більш, (най)менш до простої форми вищого ступеня: не більш приємніший, а більш приємний.

Зверни увагу!

Порівняння приєднуємо до прикметників вищого ступеня за допомогою слів за, від, ніж (перед цим словом ставимо кому): вищий за всіх,

 молодший за мене; нижчий, ніж брат (не вищий усіх, молодший мене, нижчий брата).

Прикметник.Відмінкові закінчення прикметників